Більшість з нас, на жаль, добре знає, що таке безсонні ночі через повітряні тривоги. Але є родини, для яких війна вже давно стала не винятком, а повсякденням. Вони живуть у прикордонних громадах, де вибухи та безпілотники залишаються частиною звичного життя, а тиша часто означає лише тимчасову паузу.
Саме для батьків і дітей із прифронтових територій команда БФ «РЕАЛІС» провела перші два заїзди таборів відпочинку та психосоціальної реабілітації «ДАЧА». Протягом двох тижнів учасники відпочивали серед природи, брали участь у заняттях із психологами, арт-терапії, сімейних активностях та просто проводили час разом — без постійної напруги й тривоги. За цей час ми багато говорили, знайомилися, слухали одне одного. Деякі учасники погодилися поділитися своїми історіями. З міркувань безпеки їхні імена змінено.
«Тут ми вперше за довгий час відчули спокій»
Ніла приїхала до табору з двома доньками. Удома родина живе зовсім поруч із кордоном. «У нас дуже страшно. Ми ніде не ховаємось. Як кажуть: Божа ласка — виживемо», — говорить вона. У таборі вони вперше за довгий час змогли відчути спокій. Спочатку старша донька сумувала за домом, але вже через кілька днів сказала: «Мам, я вже не хочу додому, я хочу тут». Дівчата із задоволенням відвідували заняття та швидко знайшли спільну мову з психологами, а для самої Ніли важливими стали зустрічі дорослої групи. «До цього ми все носили в собі, а тут ми хоч виговорилися». За словами жінки, після занять вона почала спокійніше реагувати на дітей, а наприкінці зміни з усмішкою зізналася: «Ми вже кажемо: не хочемо додому їхати. Мріємо, щоб нас запросили ще раз!»
«За цей час у мене з’явився душевний спокій»
Марина живе приблизно за тридцять кілометрів від державного кордону й виховує двох синів. Після початку повномасштабної війни родина жодного разу не виїжджала на відпочинок, а рішення приїхати до табору далося нелегко. «Живемо в постійній напрузі, тому що не знаєш, куди воно прилетить і які будуть наслідки». Особливо цінними для Марини стали зустрічі з психологами та арт-терапевтичні заняття, які допомогли краще зрозуміти власні емоції й по-новому подивитися на спілкування з дітьми. Не менш важливим виявився сімейний формат табору: «Ти не витрачаєш час на приготування їжі, не ходиш на роботу — і в тебе є більше часу побути з дітьми. І водночас пізнати себе під час занять. За цей час у мене з’явився якийсь душевний спокій». Особливо теплі спогади в неї залишили спільні ігри, у яких брали участь і батьки, і діти. «Я тут відпочиваю на сто відсотків».
«Тебе почують»
Андрію 23 роки. До табору він приїхав разом із племінниками. Каже, що насамперед хотів, аби дітям сподобалося. Проте за два тижні отримав важливий досвід і для себе. «Найприємніше — це те, що ти можеш говорити, тебе почують. І ти почуєш іншого, якщо хочеш його почути». Найбільше хлопцю запам’яталося арт-терапевтичне заняття, під час якого учасники створювали лінію власного життя. «Ти відключаєш мозок і просто малюєш. Не задумуєшся, а потім у тебе щось починає з’являтися. І ти сидиш такий: блін, а в мене в житті багато чого є — того, що було, і того, що ще в майбутньому буде». Корисними для нього стали й розмови про спілкування з дітьми. «Коли ти не кричиш, а намагаєшся розібратися, просто сісти поруч і поговорити — це працює більше». На запитання, що він забирає із собою після табору, Андрій відповідає коротко: «Саморозвиток. І розуміння з дітьми — як знайти з ними спільну мову».
Досвід кожної родини — різний. Але майже всі учасники говорили про схожі речі: відчуття безпеки, можливість побути разом із дітьми, підтримку психологів, нові знайомства й той особливий спокій, якого так бракує людям, що живуть поруч із війною. Саме заради цього команда «РЕАЛІС» продовжує проводити табори «ДАЧА» — щоб хоча б на деякий час родини могли перепочити, відновити сили та повернутися додому з відчуттям, що вони не залишилися зі своїми переживаннями наодинці.
Табори проводяться в рамках проєкту «Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні в рамках Психосоціальної програми PRO_MentalHealth.