Новини

РЕАЛІС

Християнський центр Реаліс – дослідницький та освітній центр, призначений для навчання лідерів і фахівців християнського служіння, а також для виконання проектів по забезпеченню ефективної комунікації християнських ідей в сучасному суспільстві.


Кінцева мета або місія центру Реаліс полягає в тому, аби допомогти людям побачити реальність присутності Христа в щоденному житті.

Докладніше: РЕАЛІС

  • Богослів’я та міжкультурні дослідження

  • Соціально-політична етика і теологія

  • Християнське консультування та капеланське служіння

  • Ця програма магістерського рівня спрямована на вивчення аспектів культури суспільства через призму богослів’я. Вона дає розуміння того, як знання культурних особливостей кожної соціальної групи людей допомагає ефективному проголошенню Євангелії серед них. Насамперед програма призначена для пасторів, місіонерів і керівників церковних молодіжних служінь.

    Докладніше...
  • Спільна програма ХЦ “Реаліс” і Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Після успішного виконання всіх вимог програми випускнику буде присвоєно ступінь магістра та видано диплом державного зразка, а також сертифікат ХЦ “Реаліс”: “Соціально-політична етика і теологія”.

    Докладніше...
  • Спільна програма ХЦ “Реаліс” і Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Після успішного виконання всіх вимог програми випускнику буде присвоєно ступінь магістра та видано диплом державного зразка, а також сертифікат ХЦ “Реаліс”: “Християнське консультування та капеланське служіння в кризових ситуаціях”

    Докладніше...

Проблема теодицеи в творчестве Достоевского

Зміст

Жань-Поль Лоран, Папа и инквизитор

Под теодицеей, как известно, подразумевается проблема «оправдания» Бога перед фактами страдания и зла, присутствующих в созданном Им мире. Сам термин «теодицея» был придуман немецким философом и математиком Готфридом Лейбницом. Он использовал его в самом названии своего трактата «Опыт теодицеи о благости Бога, свободе человека и происхождении зла» (1710).

.

Смирение перед проблемой теодицеи

По меньшей мере начиная с Иова люди пытаются понять причины страдания праведных людей, но, увы, как и в случае Иова они обычно остаются без вполне исчерпывающего ответа.

Здесь я хотел бы привести прежде всего высказывание Иоанна Златоуста, Отца Церкви, жившего на православном Востоке в IV веке нашей эры. В своих рассуждениях на тему теодицеи он отталкивается именно от Книги Иова, а также от известного высказывания пророка Иеремии:

«Праведен будешь Ты, Господи, если я стану судиться с Тобою; и однако же буду говорить с Тобою о правосудии: почему путь нечестивых благоуспешен, и все вероломные благоденствуют?» (Иер. 12: 1).

Иоанн Златоуст, обсуждая эту проблему, в конце концов приходит к следующему трезвому выводу:

«...Я знаю, что все совершается Тобою справедливо, но способа, каким это совершается, не постигаю. Что же, узнали ли они что-нибудь большее? Нет, они не получили даже ответа... Они не получили ответа, для того, чтобы потомки научились и не спрашивали об этом. Они спрашивали только об одном, почему нечестивые наслаждаются благополучием и богатством, но и не узнали; а нынешние хотят узнать гораздо больше их, потому что ныне предлагается гораздо больше вопросов, чем тогда» (Иоанн Златоуст. К Стигирию подвижнику, одержимому демоном. Слово первое//Иоанн Златоуст. Полн. Собр. Соч. в 12-ти томах. Т. 1. Кн. 1, М., 1991, с. 186).

Иоанн Златоуст совершенно прав - «нынешние» хотят знать гораздо больше и иметь ответы на вопросы, которые ранее остро не ставились по причине наличия интеллектуального смирения. Это в полной мере относится также к проблеме теодицеи. Ее насущность, по-видимому, возрастала по мере взросления человечества. И хотя Книга Иова была написана очень давно, лишь в Новое время, когда человек вполне почувствовал себя уникальной личностью и осознал свою ценность. В связи с этим человек стал чаще задаваться вопросами о причинах существования страдания и зла в мире, созданном Богом. Но также как и во времена Иова и Иоанна Златоуста эти причины во многом остаются тайной.

В связи с этим приведу пример философа, жившего уже не на православном Востоке, а на протестантском Западе и значительно позже - в эпоху Просвещения - в XVIII веке. Это Иммануил Кант. У него есть эссе с откровенно грустным названием - «О неудаче всех философских попыток теодицеи» (1791). Подвергнув тщательному логическому анализу известные ему решения проблемы, Кант, как следует из самого названия эссе, приходит к выводу об их неудаче. Однако при этом философ не рассматривает данное обстоятельство в качестве признака несостоятельности веры христиан во всемогущего и всеблагого Бога. Кант просто предлагает отдать себе отчет в явных ограничениях и немощи нашего разума при решении столь глобальных вопросов. В связи с этим Кант сообщает:

«В подобных вещах не так много значит мудрствование, как искреннее признание бессилия нашего разума, как честность, не позволяющая человеку искажать свои мысли в ложном высказывании, сколь бы благочестивыми ни были намерения, с которыми это постоянно делается» (Кант И. О неудаче всех философских попыток теодицеи//Кант И. Трактаты и письма. М., 1980, с. 73).

Некоторые философы, в том числе философы-христиане вообще считают попытки построить всеобъемлющее решение проблемы теодицеи аморальным делом, поскольку при этом зло как бы оправдывается - ему уделяется некое законное место в мироздании, сотворенном Богом. Между тем, зло - это нечто, чего по идее в принципе не должно быть.

И все же многим христианам агностицизм, сформулированный в эссе Канта, покажется явно несостоятельным, а вывод философа о неудаче всех попыток теодицеи - экстремистским. В самом деле, хотелось бы иметь по крайней мере частичный ответ, иначе нам оказывается совершенно нечем крыть очень сильный аргумент атеистов, делающих из власти зла в мире быстрый вывод об отсутствии Бога.

Нові програми християнського центру “Реаліс”

Програми ХЦ “Реаліс” розроблено у відповідності до західних стандартів вищої освіти (postgraduate education), прийнятих у семінаріях та університетах. Так, наприклад, програма “Християнське консультування та капеланське служіння в кризових ситуаціях” розроблена у відповідності до стандартів західних програм у сфері християнського консультування в галузі психічного здоров’я (mental health).

Основні курси програм “Реалісу” читаються кращими західними викладачами. Серед викладачів наших програм - професори Богословської семінарії “Альянс”, Міжнародного університету “Триніті”, Денверської теологічної семінарії, Баптистської теологічної семінарії “Голден Гейт”, Університету “Акадія”, Пітсбургської теологічної семінарії та інших провідних християнських навчальних закладів.

У програмі “Соціально-політична етика і теологія” передбачена можливість отримати практичне навчання у сфері ведення переговорів і посередництва у вирішенні конфліктів від Інституту Штрауса (Пеппердинський університет), першого у рейтингу США серед інститутів, які проводять подібне навчання.

У програмі “Християнське консультування та капеланське служіння в кризових ситуаціях” передбачено практичні заняття та можливість отримання індивідуального консультування.

Після успішного виконання всіх вимог програми “Соціально-політична етика і теологія” та проходження нормативних дисциплін університету зі спеціальності «Релігієзнавство», випускникам буде видано сертифікат ХЦ “Реаліс” і присвоєно ступінь магістра, а також видано диплом державного зразка Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова “Магістр релігієзнавства. Науковий співробітник. Викладач. Аналітик суспільно-політичних процесів”.

Після успішного виконання всіх вимог програми “Християнське консультування та капеланське служіння в кризових ситуаціях” та проходження нормативних дисциплін університету зі спеціальності «Релігієзнавство», випускникам буде видано сертифікат ХЦ “Реаліс” і присвоєно ступінь магістра, а також видано диплом державного зразка Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова: “Магістр релігієзнавства. Науковий співробітник. Викладач. Практичний психолог”.

Для вступників на програми “Соціально-політична етика і теологія” та “Християнське консультування та капеланське служіння в кризових ситуаціях” є можливість також отримати (замість ступеня магістра) Свідоцтво про підвищення кваліфікації або Сертифікат Центру досліджень релігії при НПУ ім. М.П. Драгоманова “Соціально-політична етика і теологія” або “Християнське консультування та капеланське служіння в кризових ситуаціях”, відповідно.