ОТ ОРГАНИЗАТОРОВ САЙТА

Мы хотели бы подчеркнуть, что наша точка зрения не обязательно совпадает с точкой зрения авторов. Наша цель состоит лишь в том, чтобы обозначить альтернативы и инициировать обсуждение проблем, в том числе на нашем сайте. Мы надеемся на то, что в ходе дискуссии, если она состоится, будут высказаны разные мнения по поводу содержания этих статей. Мы также надеемся, что в процессе обсуждения станут более заметны сильные и слабые стороны каждой из позиций, и люди, ищущие истину, найдут для себя ответы на вопросы и не без воли и помощи Творца, нашего Отца, Создателя и Спасителя.

На захист війни

фрагмент з книги «In Defence of War», Nigel Biggar. Переклад: Олексій Панич.

Вступ: не видавати бажане за дійсне

Навіщо писати ще одну книгу про виправдання війни? Хіба не краще було б написати, замість неї, книгу про мистецтво миротворства? Певно, що нашу увагу, наші роздуми та творчі здібності слід присвятити насамперед миру, а не війні.

Я не можу заперечити ні істинність останнього твердження, ні слушність попереднього питання. Я не можу заперечити їх, бо знаю, що війна жахлива, і що нашим першим, найнагальнішим обов’язком є спроби запобігти розв’язанню війни – хай навіть вона зрештою виявиться виправданою. Будучи християнином, я тим більше не маю підстав це заперечувати.

Разом з тим, я зізнаюся, що не маю змоги написати книгу про мир. Можливо, колись це станеться, але не зараз. Більшу частину мого життя я захоплювався саме війною. Жодне читання не поглинало мою увагу більше за військову історію. Хай би куди я завітав, якщо там були поле битви або військовий цвинтар, я неодмінно їх відвідував: Ватерлоо, Бул-Ран, Ентітем, Геттісбург, Галліполі, Іпр, Сомма, Єрусалим, Гібралтар, Малеме і бухта Суда на Криті, Ленінград, Мальта, Ель-Аламейн, Ассізі, Рим, Нормандія.

Звідки пішло це захоплення? Я виріс у країні, яка пережила дві світові війни. Малюком я грався у бомбосховищі моєї бабусі та чув розповіді про німецький бомбардувальник, який розбився на сусідньому полі лише двадцять років тому. Я відвідував школу та коледж, де цілі стіни були вкриті довгими списками загиблих на війні. Брат мого діда вирушив у вересні 1915 року з Шотландії до Франції, де за три тижні загинув у битві при Лоосі. Йому виповнився лише двадцять один рік. Мій батько у віці тридцяти років пішов на війну добровольцем. Це було 1943 року; наступні два з половиною роки він служив в Італії, спершу зенітником, а потім санітаром (коли з неба зникли вже всі ворожі літаки і йому не було у кого стріляти).

Подробнее: На захист війни

Про ефективність християнської соціальної етики в суспільному житті

фрагмент з книги «Behaving in Public: How to Do Christian Ethics», Nigel Biggar. Переклад Надія Бражник.

Завдання християнської етики

Розділ 1

Цілісність, а не самобутність

З часів Другої світової війни одним з основних інтересів фахівців у галузі християнської етики було питання цілісності [1]. Воно ж, як ніщо інше, пробуджувало запальні дискусії. У 1950-ті рр. багато хто з римо-католицьких теологів-моралістів постали проти своєї неосхоластичної спадщини, з її легалістичним наголосом на обов’язку і філософській зосередженості на концепції природного закону. Натомість вони прагнули до суто євангельського, «спасительного» бачення морального життя – бачення, яке врешті-решт офіційно втілилося в декларації ІІ Ватиканського собору (1965 р.) про те, що моральна теологія має керуватися Святим Письмом [2]. Невдовзі після цього, у протестантських колах Пол Ремсі виступив проти Джозефа Флетчера з його редукцією християнської етики до утилітарного поняття любові, просуваючи натомість біблійну ідею деонтологічної вірності завіту [3]. Потім, в середині наступного десятиліття, Стенлі Хауервас почав боротьбу, яка триває все його життя: проти захопленості етиків абстрактними дилемами замість питання правильного формування особистості в світлі теологічного й загалом ширшого світогляду[4]. Позиція Хауерваса набула масштабів тренду, коли в 1980-х і 1990-х рр. на підкріплення їй прийшло відродження англосаксонського (особливо британського) захоплення моральною теологією Карла Барта, з його безпрецедентною переконаністю в тому, що етика має бути інтегрована до християнської догматики[5].

Подробнее: Про ефективність християнської соціальної етики в суспільному житті

Суверенітет і відповідальність

фрагмент з книги «Between Kin and Cosmopolis: An Ethic of the Nation», Nigel Biggar. Переклад Надія Бражник.

Розділ 3

Суверенітет і відповідальність

І. Відповідальність в межах суверенітету й поза його межами

Національна автономія – це благо, певна міра котрого повинна бути в кожної нації. Це позитивне явище, оскільки автономія дає нації свободу втілювати універсальні людські блага у різні творчі способи, які відповідають його визначним особливостям і історичному досвіду. Таким чином, різні нації свідчать про створений Богом моральний порядок по-різному, розставляючи людські блага у різному порядку пріоритетності й по-своєму застосовуючи їх на практиці. Деяким націям це вдається краще, ніж іншим. Кожна пропонує іншим свою особливу мудрість в етичних питаннях. Кожна людина відповідальна перед Богом за те, як вона втілює, захищає й розвиває створені Ним блага; так само відповідальні й об’єднання людей, зокрема нації.

Подробнее: Суверенітет і відповідальність

Почему астрология “работает”?

Честно признаюсь, читая некоторые гороскопы, относящиеся к моему знаку Весов, я нередко ловил себя на мысли о том, что они местами вполне состоятельны - мне попадалось немало «удивительных совпадений» между моим поведением в жизни и тем, что сообщал о нем мой гороскоп. И это не только мое личное, приватное ощущение. Иллюстрацией здесь может служить рассказ Романа Броля (Дениса Куталева) о своем обращении в астрологию:

“.. .Составив свой гороскоп по всем правилам, я оказался просто потрясен - настолько точное и детальное описание своей личности, своих слабых и сильных мест я там обнаружил. Причем особенно впечатлили меня негативные характеристики: ведь в своем глазу, как известно, трудно бревно заметить, а здесь черным по белому прописано, в чем мои проблемы и недостатки, и даны рекомендации, как с ними справиться. И такой объективный, в чем-то отрезвляющий взгляд на себя со стороны оказался мне полезен” (Куталев Д. Немного о себе//http://astrologic.ru/denis/denis.htm).

Еще одним иллюстрирующим примером «эффекта правдивости» гороскопа является история обращения другого известного российского астролога - доктора химических наук Феликса Величко. В одном из интервью Феликс Казимирович сообщил, что на заре своего увлечения астрологией он составил три гороскопа для своих знакомых. Один из них по гороскопу должен был быть чистюлей, второй должен был иметь веснушки, третий должен был перенести в прошлом тяжелую травму.

.

Подробнее: Почему астрология “работает”?

Астрология в зеркале статистики

Сегодняшняя популярность астрологии способна вызвать удивление. Знаки Зодиака можно увидеть на календарях и обложках книги, на открытках и футболках, на скатертях в ресторанах и елочных игрушках. Газетами и журналами с гороскопами бойко торгуют на газетных лотках. Астрологические прогнозы время от времени передаются также по радио и телевидению

Но одно дело рассеянно листать гороскоп, а другое - сверять свою жизнь с “космическими часами”. В связи с этим важно представлять реальную меру влияния астрологии в обществе. И здесь статистические опросы также свидетельствуют о значительном количестве лиц, верящих в гороскопы. Современные опросы дают достаточно внушительные цифры - от 15 до 40% процентов в зависимости от возрастной и профессиональной группы.

.

Подробнее: Астрология в зеркале статистики

Культ природы и Матери-Земли в творчестве Достоевского

Вселенная, в которой живет человек, была создана Богом, а поэтому наш мир незримо несет в себе отблеск Божьей славы. В Средние века и в Новое время многие теологи и ученые в связи с этим пользовались метафорой двух Книг — утверждалось, что о Боге нам свидетельствуют Библия и Книга Природы — структура Вселенной и существ ее населяющих. В природе усматривали некий особый сакральный шифр, который человек, будучи богоподобным существом, способен разгадать.

Попытки в фактах природы увидеть бытие Бога обычно обозначают термином «естественная, или натуральная теология». Основанием для нее является в том числе известное место из Послания апостола Павла к Римлянам:

«Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира чрез рассматривание творений видимы» (Рим. 1: 20).

В этом смысле классическим является аргумент Часовщика, лав сформулированный английским теологом Уильямом Пейли. В своей книге «Естественная теология» (1802) он сравнил живые организмы с часами и отсюда вывел неизбежность существования создавшего их Творца.

Однако вывод о бытии Бога можно сформулировать не только отталкиваясь от факта целесообразности организмов, населяющих нашу планету, но также исходя из красоты природы, которая является таинственным и плохо объяснимым в пределах материалистической парадигмы феноменом. В художественном мире Достоевского тема благости и красоты природы занимает совершенно особое место, а сама природа наделяется статусом сакрального существа, свидетельствующего человеку о бытии Бога. И это был один из аргументов, на который Достоевский опирался в своей борьбе с религиозными сомнениями.

.

Подробнее: Культ природы и Матери-Земли в творчестве Достоевского

Еще статьи...

  1. Крах проекта «человекобог» в творчестве Достоевского
  2. Исследования интеллекта и языка у животных: стерта ли грань между человеком и животными?
  3. Проблема теодицеи в творчестве Достоевского
  4. Христианский и восточный мистицизм: попытка сравнения
  5. Нейротеология: истоки, суть и значение для апологетики
  6. Типология религиозности ученых
  7. Mегамодели отношений между наукой и религией
  8. Экзистенциальные вопросы глазами «научных материалистов»
  9. О нравственности 21-го века
  10. Джон Стотт об отношении к обществу и государственной власти
  11. Мнение: между востоком и западом
  12. Божий любимчик: добро и предопределение
  13. Люди или животные?
  14. Нострадамус — предсказания сбываются?
  15. Астрология: наука ли это?
  16. Христианство и возникновение науки
  17. “Научный материализм” и Евангелие
  18. Вверх по отвесной стене: ультрадарвинизм Ричарда Докинса, Этика и Религия
  19. Колесо или Крест?
  20. Неоязычество: русские "новые правые"
  21. Нетрадиционная медицина в русском неоязычестве
  22. Русское неоязычество: краткий обзор
  23. Картина «Мертвый Христос» Ганса Гольбейна и Достоевский
  24. Фантастика Станислава Лема: Судьба религии в "Технотронную эру"
  25. "Священная болезнь" Достоевского
  26. Евангелие и научная фантастика Рея Бредбери
  27. Проблема клонирования: христианский взгляд
  28. Экологический кризис: виновато ли Христианство?
  29. Проблема зла и теодицеи
  30. Досвід протестантських церков у створенні загальноосвітніх шкіл
  31. Українські баптисти і національне питання
  32. Євангельські віруючі та війна
  33. Реалистам Майдана посвящается
  34. Толерантність у контексті міжрелігійних відносин в Україні: нові можливості і нові виклики
  35. Перемогла чоловіча дружба
  36. Відкритий лист з приводу побиття учня ієшиви Мордехая Моложенова
  37. Так! Теологія
  38. Євангельські віруючі та політика
  39. Не боятися знань
  40. Християнська етика: процес триває
  41. "Християнська етика": процес пішов?
  42. Важко бути "батьком нації"
  43. Свобода совісті та ідентифікація особи
  44. Засідання Всеукраїнської Ради
  45. Державно-конфесійні відносини: пріоритети визначено
  46. Релігійна свобода в Україні: сучасний контекст
  47. Церкви України і європейський вектор розвитку держави
  48. Великий инквизитор на Святом престоле
  49. Сьогодні в Києві
  50. Церква і політика: обговорення триває
  51. Кров на Хрещатику
  52. Держкомрелігій ліквідовано. Що далі?
  53. Церква і суспільство
  54. Социальная база украинского православия
  55. Хто є хто у релігійному співтоваристві
  56. Олександр Турчинов. Глава СБУ, якого невдало вербувало КДБ
  57. Папа й Україна
  58. VII з'їзд політичної партії Християнсько-Демократичний Союз.
  59. Церква від виборів до виборів
  60. МЫ победили !?????....... (записки оранжевого чиновника)
  61. Люстрація – очищення
  62. Чи потрібен нам Держкомрелігій?
  63. Во что мы верим: Просто Христианство
  64. Сущность евангельского христианства
  65. Христианская этика
  66. Воскрес ли Христос?